PravoRadarПраво у фокусі
Несанкціоновані операції з банківськими картками

Незнайоме списання з картки: коли Верховний Суд говорить про крадіжку

Об’єднана палата Ка­са­цій­но­го кри­мі­наль­но­го суду по­ясни­ла, як оці­ню­ва­ти ав­то­ма­ти­чне за­во­ло­ді­н­ня ко­шта­ми за чужими пла­ті­жни­ми даними та чому кожне не­зна­йо­ме спи­са­н­ня не має одна­ко­вої ква­лі­фі­ка­ції.

13 ли­сто­па­да 2026 року Вер­хов­ний Суд опу­блі­ку­вав по­ві­дом­ле­н­ня про по­ста­но­ву Об’єд­на­ної палати Ка­са­цій­но­го кри­мі­наль­но­го суду від 2 ли­сто­па­да у справі № 755/8937/21. Ви­сно­вок сто­су­є­ться того, як ква­лі­фі­ку­ва­ти за­во­ло­ді­н­ня ко­шта­ми через ав­то­ма­ти­чні опе­ра­ції з ви­ко­ри­ста­н­ням чужих пла­ті­жних ре­кві­зи­тів.

Коли автоматичне списання може бути крадіжкою

У справі на бан­ко­мат уста­но­ви­ли скімер і при­хо­ва­ну камеру, щоб отри­ма­ти дані бан­ків­ських карток та PIN-коди. Об’єднана палата Вер­хов­но­го Суду за­зна­чи­ла: ав­то­ма­ти­зо­ва­на си­сте­ма не має вла­сної сві­до­мо­сті чи волі, тому її ви­ко­ри­ста­н­ня саме по собі не є обма­ном у кри­мі­наль­но-пра­во­во­му зна­чен­ні.

Якщо особа ви­ко­ри­сто­вує чужі пла­ті­жні дані для ав­то­ма­ти­чно­го зняття або пе­ре­ка­зу коштів без впливу на людину, який спо­ну­кав би її до­бро­віль­но пе­ре­да­ти майно, такі дії можуть ква­лі­фі­ку­ва­ти як таємне ви­кра­де­н­ня за стат­тею 185 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу. Це ви­сно­вок у кон­кре­тній справі, а не ав­то­ма­ти­чна від­по­відь для кожної опе­ра­ції, якої вла­сник ра­хун­ку не впі­знає.

Коли обставини можуть бути іншими

Якщо людину ввели в оману й вона сама під­твер­ди­ла або пе­ре­ка­за­ла платіж, пра­во­ва оцінка може від­рі­зня­ти­ся. Стаття 190 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу ви­зна­чає ша­храй­ство як за­во­ло­ді­н­ня чужим майном шляхом обману чи зло­вжи­ва­н­ня до­ві­рою. Ва­жли­во вста­но­ви­ти не лише факт спи­са­н­ня, а й те, хто саме іні­ці­ю­вав дію та як були отри­ма­ні або ви­ко­ри­ста­ні ре­кві­зи­ти.

По­зи­ція Вер­хов­но­го Суду сто­су­є­ться кри­мі­наль­ної ква­лі­фі­ка­ції дій обви­ну­ва­че­но­го. Вона сама по собі не ви­рі­шує окреме пи­та­н­ня про від­по­від­аль­ність банку чи по­вер­не­н­ня коштів.

Що зберегти після незнайомої операції

Збе­ре­жіть ви­пи­ску з ра­хун­ку, спо­ві­ще­н­ня про тран­за­кції, ли­сту­ва­н­ня з банком і по­ві­дом­ле­н­ня, які сто­су­ва­ли­ся картки або під­твер­дже­н­ня пла­те­жу. За­пи­шіть суму, час, спосіб опе­ра­ції та по­слі­дов­ність подій. У звер­нен­ні до банку й пра­во­охо­рон­ців точно за­зна­чте, чи по­ві­дом­ля­ли комусь коди, пе­ре­хо­ди­ли за по­си­ла­н­ням або са­мо­стій­но під­твер­джу­ва­ли пе­ре­каз.

Озна­йо­ми­ти­ся з об­ста­ви­на­ми справи можна в по­ві­дом­лен­ні Вер­хов­но­го Суду та тексті по­ста­но­ви в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі су­до­вих рішень.

Першоджерела

Ма­те­рі­ал до­по­ма­гає зо­рі­єн­ту­ва­ти­ся в темі та не за­мі­нює ін­ди­ві­ду­аль­ної юри­ди­чної кон­суль­та­ції. За­ко­но­дав­ство та об­ста­ви­ни можуть змі­ню­ва­ти­ся; зві­ряй­те акту­аль­ну ре­да­кцію пер­шо­дже­ре­ла.

← Усі публікації PravoRadar

Запит не за­ли­шає ваш при­стрій