Як отримати додатковий строк для прийняття спадщини

Коли це потрібно

Ця ін­стру­кція по­трі­бна спад­ко­єм­цю, який не подав заяву но­та­рі­у­су про­тя­гом шести мі­ся­ців після смерті спад­ко­дав­ця або іншої дати від­кри­т­тя спад­щи­ни. Типова си­ту­а­ція для Києва: людина ді­зна­ла­ся про спад­щи­ну пізно, пе­ре­бу­ва­ла за кор­до­ном, лі­ку­ва­ла­ся, слу­жи­ла, була ева­ку­йо­ва­на або не ро­зумі­ла, що заява по­трі­бна саме в цей строк.

Не кожен про­пуск озна­чає, що одразу треба по­да­ва­ти позов. Спо­ча­тку по­трі­бно пе­ре­ві­ри­ти, чи спад­ко­є­мець по­стій­но про­жи­вав зі спад­ко­дав­цем на час від­кри­т­тя спад­щи­ни, чи є інші спад­ко­єм­ці, чи за­ве­де­на спад­ко­ва справа і чи мо­жли­ва пи­сьмо­ва згода тих, хто вже прийняв спад­щи­ну.

Який строк або порядок діє

За­галь­не пра­ви­ло Ци­віль­но­го ко­де­ксу: для прийня­т­тя спад­щи­ни вста­нов­ле­но шість мі­ся­ців з часу її від­кри­т­тя. Спад­ко­є­мець, який не про­жи­вав по­стій­но зі спад­ко­дав­цем, за­зви­чай має осо­би­сто подати заяву но­та­рі­у­су або, у пе­ред­ба­че­них ви­пад­ках, упов­но­ва­же­ній по­са­до­вій особі за місцем від­кри­т­тя спад­щи­ни.

Якщо строк пропу­ще­но, є два основ­ні шляхи. Перший - но­та­рі­аль­ний: усі спад­ко­єм­ці, які прийня­ли спад­щи­ну, пи­сьмо­во по­го­джу­ю­ться, і спад­ко­є­мець, який пропу­стив строк, подає заяву но­та­рі­у­су. Другий - су­до­вий: якщо згоди немає або є спір, спад­ко­є­мець подає позов, а суд може ви­зна­чи­ти до­да­тко­вий строк, до­ста­тній для по­да­н­ня заяви.

Ва­жли­во: суд не оформ­лює спад­щи­ну ав­то­ма­ти­чно. Навіть після по­зи­тив­но­го рі­ше­н­ня по­трі­бно всти­гну­ти подати заяву но­та­рі­у­су в межах до­да­тко­во­го строку, який ви­зна­чив суд.

Як діяти покроково

Спо­ча­тку вста­но­віть дату від­кри­т­тя спад­щи­ни та орі­єн­тов­ний остан­ній день ше­сти­мі­ся­чно­го строку. Для пер­вин­ної пе­ре­вір­ки можна ви­ко­ри­ста­ти каль­ку­ля­тор строку прийня­т­тя спад­щи­ни, а потім зві­ри­ти ре­зуль­тат із до­ку­мен­та­ми, датою смерті, місцем від­кри­т­тя спад­щи­ни та но­та­рі­аль­ною спра­вою.

Далі зʼя­суй­те, чи є за­ве­де­на спад­ко­ва справа. У Києві це може бути дер­жав­ний або при­ва­тний но­та­рі­ус, до якого вже звер­нув­ся інший спад­ко­є­мець. Якщо справа від­кри­та, варто отри­ма­ти ін­фор­ма­цію, хто подав заяви, чи ви­да­ва­ли­ся сві­до­цтва та чи готові спад­ко­єм­ці надати пи­сьмо­ву згоду.

Якщо спад­ко­єм­ці по­го­джу­ю­ться, но­та­рі­ус може прийня­ти заяву без суду за на­яв­но­сті на­ле­жних пи­сьмо­вих заяв. Якщо хоча б один спад­ко­є­мець за­пе­ре­чує, не ви­хо­дить вста­но­ви­ти всіх спад­ко­єм­ців або но­та­рі­ус не бачить під­став для такого по­ряд­ку, го­туй­те су­до­вий ва­рі­ант.

Для позову скла­діть хро­но­ло­гію: коли від­кри­ла­ся спад­щи­на, коли ви ді­зна­ли­ся про неї, що саме за­ва­ди­ло звер­ну­ти­ся вчасно, коли пе­ре­шко­да зникла і чому до­да­тко­во­го строку буде до­ста­тньо. До позову до­дай­те до­ку­мен­ти, які під­твер­джу­ють і право на спад­ку­ва­н­ня, і при­чи­ни про­пу­ску.

Що перевірити перед поданням

Перед звер­не­н­ням до суду пе­ре­вір­те, чи пра­виль­но ви­зна­че­но від­по­від­а­чів та інших уча­сни­ків. За­зви­чай у справі мають зна­че­н­ня спад­ко­єм­ці, які прийня­ли спад­щи­ну, а також орган або особа, чиї права можуть бути за­че­пле­ні. По­мил­ка в уча­сни­ках може за­тя­гну­ти роз­гляд або при­зве­сти до від­мо­ви.

Окремо пе­ре­вір­те, чи не є ваша си­ту­а­ція фа­кти­чним прийня­т­тям спад­щи­ни. Якщо ви по­стій­но про­жи­ва­ли зі спад­ко­дав­цем на момент від­кри­т­тя спад­щи­ни, по­трі­бні до­ку­мен­ти про про­жи­ва­н­ня, а не обо­вʼяз­ко­во позов про до­да­тко­вий строк. Для ма­ло­лі­тніх, не­пов­но­лі­тніх та не­ді­є­зда­тних спад­ко­єм­ців також діють спе­ці­аль­ні пра­ви­ла.

Ще один ризик - слабкі докази по­ва­жної при­чи­ни. Суд оцінює не за­галь­ні по­ясне­н­ня, а кон­кре­тні до­ку­мен­ти й ча­со­вий звʼя­зок між пе­ре­шко­дою та про­пу­ском. Якщо людина знала про спад­щи­ну, але довго нічого не робила без під­твер­дже­них причин, по­зи­ція стає значно слаб­шою.

Коли варто звернутися до юриста

Юрист по­трі­бен, коли у спад­щи­ні є квар­ти­ра, бу­ди­нок, земля, бізнес, кілька спад­ко­єм­ців, за­по­віт, кон­флікт у родині або вже видані сві­до­цтва іншим спад­ко­єм­цям. У таких спра­вах ва­жли­во не лише подати позов, а й пра­виль­но ви­зна­чи­ти уча­сни­ків, докази, суд і фор­му­лю­ва­н­ня вимоги.

Для спад­ко­вих справ у Києві кон­суль­та­ція ко­ри­сна ще до пер­шо­го звер­не­н­ня: можна швидко зро­зу­мі­ти, чи є но­та­рі­аль­ний шлях через згоду спад­ко­єм­ців, чи по­трі­бно го­ту­ва­ти позов, які до­ку­мен­ти по­си­лять по­ва­жність при­чи­ни та як не пропу­сти­ти новий строк після рі­ше­н­ня суду.