Як стягувачу отримати судовий наказ

Коли це потрібно

Су­до­вий наказ — окре­мий шлях для чітко пе­ре­лі­че­них у статті 161 ЦПК вимог. Він може бути до­ре­чним, коли до­ку­мен­ти під­твер­джу­ють на­ра­хо­ва­ну, але не ви­пла­че­ну зар­пла­ту, ви­зна­че­ну за­ко­ном алі­мен­тну вимогу, борг за пе­ре­лі­че­ні по­слу­ги або пи­сьмо­вий до­го­вір­ний борг до ФОП чи юри­ди­чної особи. Спо­ча­тку ско­ри­стай­те­ся пе­ре­вір­кою ка­те­го­рії та збору, а потім звірте пер­вин­ні до­ку­мен­ти.

У Києві фі­зи­чна особа за пи­сьмо­вим до­го­во­ром із ФОП у Бро­ва­рах на 120 000 грн може по­пе­ре­дньо пройти тест суми, але це ще не доказ на­ле­жної під­су­дно­сті чи під­ста­ви для видачі наказу. Якщо бор­жник — зви­чай­на фі­зи­чна особа за роз­пи­скою, або вимоги по­трі­бно зʼя­со­ву­ва­ти в спорі, пе­ре­глянь­те шлях позову про стя­гне­н­ня боргу. Ця ін­стру­кція на­пи­са­на для стя­гу­ва­ча; бор­жни­ку після отри­ма­н­ня наказу по­трі­бен інший по­ря­док — ска­су­ва­н­ня су­до­во­го наказу.

Який строк або порядок діє

Для зви­чай­но­го боргу за пи­сьмо­вим чи еле­ктрон­ним до­го­во­ром пункт 7 статті 161 ЦПК ви­ма­гає, щоб бор­жни­ком був ФОП або юри­ди­чна особа, а сума не пе­ре­ви­щу­ва­ла 100 про­жи­тко­вих мі­ні­му­мів для пра­це­зда­тних осіб. У 2026 році це 332 800 грн. Цю межу не можна пе­ре­но­си­ти на зар­пла­ту, алі­мен­ти чи борг за жи­тло­во-ко­му­наль­ні й пе­ре­лі­че­ні ко­му­ні­ка­цій­ні по­слу­ги. Для алі­мен­тів має зна­че­н­ня кон­кре­тна форма вимоги, пе­ред­ба­че­на стат­тею 161, а не сама назва пла­те­жу.

Ставка за заяву — 0,1 про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му на 1 січня року по­да­н­ня: у 2026 році 332,80 грн. Для на­ле­жно­го еле­ктрон­но­го по­да­н­ня за­сто­со­ву­є­ться ко­е­фі­ці­єнт 0,8, отже 266,24 грн. За­яв­ни­ки за від­по­від­ни­ми алі­мен­тни­ми ви­мо­га­ми та ви­мо­га­ми про зар­пла­ту мають за­кон­не звіль­не­н­ня; пе­ре­вір­те свою під­ста­ву за стат­тею 5 Закону «Про су­до­вий збір». Ре­кві­зи­ти не пе­ре­пи­суй­те з чужого при­кла­ду: від­крий­те офі­цій­ний розділ су­до­во­го збору саме для обра­но­го суду.

Як діяти покроково

1. Ви­зна­чте кон­кре­тний пункт статті 161 ЦПК і від­окрем­те вимоги, які по­тре­бу­ють позову. Якщо це до­го­вір­ний борг, звірте статус бор­жни­ка, форму до­го­во­ру й суму.
2. Пе­ре­вір­те під­су­дність за стат­тею 162 ЦПК і за­галь­ни­ми пра­ви­ла­ми. Для за­яв­ни­ка з Києва адреса стя­гу­ва­ча не озна­чає ав­то­ма­ти­чно під­су­дність ки­їв­сько­му суду: звірте мі­сце­зна­хо­дже­н­ня бор­жни­ка та мо­жли­ві за­кон­ні аль­тер­на­ти­ви. Для окре­мих вимог можуть діяти за­кон­ні аль­тер­на­ти­ви; не вга­дуй­те суд лише за вла­сною адре­сою.
3. Скла­діть заяву за стат­тею 163 ЦПК: назва суду, дані сторін та еле­ктрон­но­го ка­бі­не­ту, вимога, об­ста­ви­ни й пе­ре­лік до­ка­зів. До­дай­те до­го­вір, роз­ра­ху­нок, інші під­твер­дні до­ку­мен­ти та пов­но­ва­же­н­ня пред­став­ни­ка, якщо він подає заяву.
4. Вка­жіть ра­ху­нок стя­гу­ва­ча. Юри­ди­чна особа за­зна­чає ре­кві­зи­ти ра­хун­ку; фі­зи­чна особа чи ФОП — ра­ху­нок або від­су­тність ра­хун­ку, а за від­су­тно­сті також ба­жа­ний спосіб отри­ма­н­ня коштів. Якщо ра­ху­нок за­зна­че­но, до­дай­те до­ку­мент про його на­яв­ність згідно з ча­сти­на­ми 6–7 статті 163 ЦПК.
5. Пе­ре­вір­те пільгу, форму по­да­н­ня і ре­кві­зи­ти кон­кре­тно­го суду, спла­тіть збір за по­тре­би й збе­ре­жіть доказ по­да­н­ня. Від­сте­жуй­те ухвалу: суд може від­мо­ви­ти на під­ста­вах статті 165 ЦПК.

Що перевірити перед поданням

Зі­став­те суму в заяві з до­го­во­ром, ра­хун­ка­ми й опла­та­ми. Пе­ре­вір­те, чи не минув строк по­зов­ної дав­но­сті, чи не був наказ уже ви­да­ний за тими самими ви­мо­га­ми, чи немає змі­ша­них або вза­є­мо­по­вʼя­за­них вимог, ча­сти­на яких не на­ле­жить до на­ка­зно­го про­ва­дже­н­ня. Окремо пе­ре­вір­те обо­вʼя­зок еле­ктрон­но­го ка­бі­не­ту для за­яв­ни­ка. Фор­маль­но пра­виль­ний роз­ра­ху­нок збору не усуває цих причин для від­мо­ви.

Коли варто звернутися до юриста

Звер­ні­ться по пе­ре­вір­ку, якщо статус бор­жни­ка змі­ню­вав­ся, до­го­вір еле­ктрон­ний і доказ укла­де­н­ня спір­ний, є кілька бор­жни­ків чи вимог або не­зро­зумі­ла під­су­дність. Також по­трі­бна оцінка ризику ска­су­ва­н­ня: спла­че­ний збір за від­мов­ле­ний чи ска­со­ва­ний наказ не по­вер­та­є­ться, хоча за подаль­шо­го позову може бути за­ра­хо­ва­ний від­по­від­но до статті 164 ЦПК.